Медіапросвітництво магістрантів початкової освіти на засадах партнерства зі ЗМІ для досягнення цілі сталого розвитку
Навчально-дослідницький індивідуальний довготривалий проєкт з медіаграмотності було реалізовано магістрантами початкової освіти на практичних заняттях доцентів Людмили Процай та Наталії Гібалової з 18 вересня по 7 листопада 2024 року в процесі вивчення дисципліни “Основи медіаграмотності”. Проєкт ініційовано завідувачкою кафедри, професоркою Ольгою Федій в межах заходів на досягнення цілей сталого розвитку, зокрема “Партнерство заради стійкого розвитку” – співпраця кафедри початкової освіти з міжнародними ЗМІ (Швейцарія).
Основним завданням проєкту було дослідження медіаконтенту радіопроєкту BorschFM (на хвилях радіо ХFM), зініційованого швейцарською організацією «Базельський осередок українців» в особі Маргарити Антоні (м. Базель, Швейцарія). Магістранти досліджували як радіоконтент впливає на формування суспільної думки та сприйняття української культури за кордоном.
Цінним для цього проєкту є співпраця викладачів та студентів із командою радіопроєкту BorschFM – українцями в Швейцарії – координаторкою проєкту Оленою Кисельовою, музичним редактором – Маргаритою Гібаловою, звукорежисером Сергієм Мигліним, ведучою – Катериною Кисельовою та іншими.
Одними з кращих проєктів стали роботи Анни Звенігородської, Ольги Візір, Анни Моренко, Ірини Жабської, Марини Саміленко, Валерії Степанової, Тетяни Терещенко, Дарії Жидкової. Впродовж двох місяців магістранти:
- Здійснили оцінку динамічного візуального контенту Instagram-профілю радіопроєкту BorschFM (інфографіка, фото, відео) та зробили висновки про їхній вплив на аудиторію; визначали які теми домінують у контенті та як використовується візуальна складова для популяризації української культури.
- Проаналізували текстові підписи до постів, те як вони формують наративи фоловерів та які елементи суспільної думки підкреслюють; з’ясували чи є акцент на культурну дипломатію, сучасні події в Україні, або інші важливі для аудиторії теми.
- Визначили цільову аудиторія та відслідкували комунікацію з аудиторією через Instagram; з’ясували який рівень інтерактивності (коментарі, лайки, репости) та як соціальні медіа сприяють формуванню спільноти навколо радіопроєкту.
- Відвідували прямі етери та комунікували з організаторами в реальному часі.
Завдання проєкту викладачі оцінювали за такими критеріями, як здатність до критичного аналізу контенту, вміння пов’язати контент із теоретичними аспектами формування суспільної думки в соціальних медіа, опис та аналіз інстаграм-профілю, участь в прямому етері, структурованість та логічність викладу презентаційних результатів проєкту, грамотність та стилістика.
Викладачі Л. Процай та Н.Гібалової переконані, що такі навчально-дослідницькі проєкти мотивують майбутніх вчителів початкових класів до свідомого споживання та створення медіаконтенту, сприяють розвитку критичного мислення, аналізу суспільних процесів та розуміння ролі медіа у формуванні громадської думки. Завдяки безпосередній участі в аналізі медіа-матеріалів магістранти отримують практичний досвід, який дозволяє їм не лише орієнтуватися в механізмах впливу медіа на аудиторію, а й засвоювати важливі елементи культурної комунікації. Проєкт став платформою для інтеграції теоретичних знань із практичними навичками, що є надзвичайно успішним для підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах медіасередовища. Крім того, таке завдання стимулює до медіатворчості, формуючи здатність адаптувати й інтегрувати медіаінструменти в освітній процес, що вкрай актуально в сучасній цифровій реальності.
