Історія

Факультет педагогічної і мистецької освіти – один із важливих структурних підрозділів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Історичний поступ факультету триває понад 45 років.

У різний час його очолювали кандидат педагогічних наук, доцент Нінель Литвиненко; кандидат педагогічних наук, професор Наталія Карапузова; доктор педагогічних наук, професор Наталія Сулаєва. Нині факультетом керує кандидат психологічних наук, доцент Анжела Харченко.

Перший етап  становлення факультету педагогічної і мистецької освіти  (1977–1984 рр.) – це етап загального проєктування. Він вирізнявся визначенням основних завдань роботи на факультеті, пошуком та реалізацією інноваційних підходів до набору студентів та формування їхньої активної пізнавальної діяльності впродовж навчання на основі організації й контролю самостійної роботи, вивченням передового досвіду кращих учителів міста Полтави й області, напрацюванням наукового підґрунтя підготовки майбутніх учителів, утворенням проблемних наукових студентських гуртків, удосконаленням навчальної та матеріально-технічної бази, організацією профорієнтаційної роботи в умовах факультету майбутнього вчителя, створенням умов для корисного дозвілля майбутніх фахівців через діяльність студентського клубу та мистецьких колективів.

Другий етап розвитку факультету (1984–1997 рр.) пов’язаний з оптимізацією структури і змісту підготовки фахівців. Він ознаменувався підвищенням якості освітньої діяльності через роботу інституту кураторства та посилення індивідуальної роботи зі студентами; злетом  наукової роботи завдяки проведенню всесоюзних форумів і конференцій та вступом викладачів факультету до аспірантури; розширенням міжнародних зв’язків та прийомом на практику польських студентів; розробкою елективного компонента навчальних планів; співпрацею зі школами на основі створення в них філій інститутських кафедр; глибоким проникненням мистецтва в навчально-виховний процес шляхом участі всіх студентів факультету в мистецьких колективах.

Стратегічними змінами, які вплинули на оновлення системи роботи на факультеті, розпочався третій етап його розвитку (1997–2004 рр.) – етап поліпрофільності та професіоналізації підготовки. У відповідь на суспільні запити відбулися ліцензування та акредитація всіх спеціальностей факультету, розширення спектра поєднань спеціальностей у підготовці фахівців, зміна організаційної структури факультету, оновлення структури деканату, покращення матеріальної бази факультету.

Важливою віхою розвитку став етап модернізації педагогічного середовища факультету (2004–2016 рр.), який вирізнявся з-поміж інших уведенням кредитно-модульної системи організації навчального процесу; запровадженням індивідуальної варіативної частини освітньо-професійних програм для підготовки студентів усіх спеціальностей; підготовкою фахівців освітнього ступеня магістра; упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес; оновленням методичного супроводу підготовки фахівців; удосконаленням організаційної моделі факультету, употужненням наукової роботи викладачів і студентів.

Життя факультету педагогічної і мистецької освіти з 2016 року і донині є яскравим, насиченим традиціями та інноваціями. Він утворює функціональну систему, в межах якої діють пов’язані між собою підрозділи.

Потужний якісний професорсько-викладацький склад факультету на високому науково-методичному рівні забезпечує роботу шести кафедр та здійснює підготовку студентів на бакалаврському освітньому рівні за спеціальностями: «Перформативні мистецтва (Сценічне мистецтво)», «Музичне мистецтво»; на бакалаврському та магістерському освітніх рівнях за спеціальностями: «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво)», «Середня освіта (Мистецтво. Образотворче мистецтво)»; «Перформативні мистецтва (Хореографічне мистецтво)». Також на факультеті здійснюється підготовка науковців за рівнями доктора філософії та доктора наук.

Діяльність усіх ланок системи факультету педагогічної і мистецької освіти характеризується гнучкістю, динамічністю, адаптивністю, прогностичністю та цілісністю й спрямована на здатність коригування змісту освітньої роботи з урахуванням запитів сьогодення та студентської молоді.