Інновації в початковій освіті: на кафедрі початкової освіти ПНПУ відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція
11–12 червня 2026 року на кафедрі початкової освіти факультету педагогічної і мистецької освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Інновації в початковій освіті: проблеми, перспективи, відповіді на виклики сьогодення». Уже вдев’яте цей науковий форум об’єднав українських і зарубіжних освітян, науковців, викладачів, учителів-практиків, здобувачів освіти та партнерів кафедри навколо актуальних питань розвитку початкової освіти в умовах сучасних суспільних трансформацій і воєнних викликів.
Конференція проходила у змішаному форматі та зібрала 498 зареєстрованих учасників. Географія наукової події засвідчила широку академічну співпрацю: до роботи конференції долучилися представники різних регіонів України — Києва, Полтави, Чернігова, Одеси, Ніжина, Івано-Франківська, Кам’янець-Подільська, Вінниці, Запоріжжя, Херсона, Житомира, Ужгорода, Рівного, Тернополя, Дрогобича, Глухова, Хортиці, Хмельницького, Умані, Сум, Кременчука, Ізмаїла, Маріуполя та інших міст, а також закордонні партнери із Загреба, Базеля, Лондона, Йорка й Торонто. Така представницькість стала підтвердженням того, що початкова освіта залишається простором професійної єдності, наукового діалогу та пошуку інноваційних відповідей на виклики сьогодення.

Пленарне засідання конференції розпочалося урочисто — із виконання Державного Гімну України, слів вдячності воїнам Збройних Сил України та вшанування пам’яті загиблих Героїв хвилиною мовчання. Учасники підкреслили, що можливість навчати, досліджувати, проводити наукові зустрічі та тримати освітній фронт є безцінною завдяки мужності українських захисників і захисниць.
З вітальним словом до учасників конференції звернулася Марина Гриньова, ректорка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, докторка педагогічних наук, професорка, членкиня-кореспондентка НАПН України, лауреатка Державної премії в галузі науки і техніки України, заслужена працівниця освіти України. У своєму виступі ректорка наголосила на значенні початкової освіти як фундаменту формування особистості дитини, підкреслила роль університету в підтримці науково-педагогічних ініціатив і відзначила важливість міжнародного партнерства для розвитку сучасної освіти.

До учасників також звернувся Василь Фазан, проректор з наукової роботи ПНПУ імені В. Г. Короленка, доктор педагогічних наук, доктор теологічних наук, професор. Він акцентував увагу на значущості наукової діяльності в умовах невизначеності, на потребі збереження академічної стійкості та розвитку дослідницької культури в університетському середовищі. Проректор підкреслив, що конференція є важливою платформою для обміну ідеями, апробації наукових результатів і консолідації освітянської спільноти.
Вітання учасникам висловила Анжела Харченко, деканеса факультету педагогічної та мистецької освіти ПНПУ імені В. Г. Короленка, кандидатка психологічних наук, доцентка. У своєму зверненні вона відзначила роль факультету й кафедри початкової освіти у професійній підготовці майбутніх педагогів, здатних працювати в умовах змін, освітніх дефіцитів і нових соціальних викликів. Особливий акцент було зроблено на важливості поєднання наукової традиції, практичної підготовки та інноваційних освітніх технологій.
Наукова програма конференції охопила кілька ключових тематичних напрямів: психологічні та соціально-педагогічні чинники розвитку особистості в реаліях воєнного часу; інноваційні методики та інформаційно-цифрові технології початкової освіти; психолого-педагогічний супровід молодших школярів з особливими освітніми потребами; професійну підготовку майбутнього вчителя початкових класів в умовах невизначеності та освітніх дефіцитів.
Змістовним початком пленарного блоку стала доповідь Наталії Бахмат, в. о. ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, докторки педагогічних наук, професорки, членкині-кореспондентки НАПН України, на тему «Безбар’єрність як нова парадигма освітньої та соціальної політики: європейський досвід і перспективи України». Доповідачка розкрила безбар’єрність не лише як організаційну чи інфраструктурну умову, а як нову ціннісну рамку сучасної освіти, що передбачає доступність, відкритість, інклюзивність і повагу до потреб кожної дитини. Особливу увагу було приділено європейському досвіду та можливостям його адаптації в українському освітньому просторі.
Модераторами конференції були Людмила Процай та Валентина Богута, доцентки кафедри початкової освіти. Їхня робота сприяла змістовній організації наукового діалогу, дотриманню регламенту, поєднанню офлайн- та онлайн-участі, а також створенню атмосфери відкритого професійного спілкування.
Важливий науково-методичний акцент прозвучав у виступі Оксани Онопрієнко, докторки педагогічних наук, членкині-кореспондентки НАПН України, завідувачки відділу початкової освіти імені О. Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України, старшої наукової співробітниці. Тема її доповіді — «Навчання для невизначеного майбутнього: роль STEM у розвитку учнів» — актуалізувала проблему підготовки молодших школярів до життя в умовах швидких змін. У виступі було підкреслено, що STEM-освіта в початковій школі сприяє розвитку критичного мислення, дослідницьких умінь, творчості, здатності діяти в нестандартних ситуаціях і бачити зв’язки між навчальними предметами та реальним життям.
Окремим концептуальним акцентом пленарного засідання став виступ завідувачки кафедри початкової освіти ПНПУ імені В. Г. Короленка, докторки педагогічних наук, професорки Ольги Андріївни Федій, яка у форматі Self-Stories презентувала основні здобутки науково-методичної діяльності кафедри початкової освіти у 2025–2026 навчальному році та окреслила стратегічні напрями її подальшого розвитку в сучасних освітніх реаліях. Через особистісно-професійні історії, аналітичні узагальнення й ціннісні акценти доповідачка показала кафедру як динамічну науково-педагогічну спільноту, що поєднує традиції академічної школи, інноваційні освітні практики, міжнародну співпрацю, цифрову трансформацію освітнього процесу та відповідальне служіння українській освіті в умовах воєнного часу.

Міжнародний вимір конференції посилив виступ Richard Hudson, Head of Year 12 at Ampleforth College, the UK, із доповіддю «Content, Approaches, and Current Trends of Religious Education for Primary School Pupils in Great Britain». Доповідач представив сучасні підходи до релігійної освіти молодших школярів у Великій Британії, звернувши увагу на змістові орієнтири, педагогічні підходи та актуальні тенденції. Його виступ став важливим внеском у міжкультурне осмислення виховного потенціалу початкової освіти та засвідчив значення міжнародного професійного діалогу.
Особливий інтерес учасників викликала доповідь Ольги Процай, здобувачки другого року навчання Загребського університету, факультету гуманітарних і соціальних наук, спеціальності «Чеська мова і література та українська мова і література», на тему «Features of Students’ Intercultural Communication in the Process of Academic Mobility». У виступі було порушено питання міжкультурної комунікації студентів у процесі академічної мобільності, адаптації до іншомовного освітнього середовища, подолання мовних, психологічних і культурних бар’єрів. Доповідь стала переконливим свідченням того, що академічна мобільність сьогодні є не лише формою навчання, а й простором формування відкритості, толерантності, комунікативної гнучкості та європейської освітньої ідентичності.

Практико-орієнтованим продовженням розмови про роль STEM-освіти в розвитку учнів початкової школи став виступ Аліни Мазай, заступниці директора з навчально-виховної роботи, учительки початкових класів, та Валентини Дорошенко, учительки початкових класів цієї ж школи. У межах доповіді «STEM-освіта: вчимо мислити, творити, діяти» педагогині представили практичний кейс роботи з молодшими школярами на засадах STEM-підходу, продемонструвавши, як інтеграція природничої, математичної, технологічної та інженерної складових може бути реалізована в реальному освітньому процесі початкової школи. Особливу увагу було зосереджено на діяльнісному характері навчання, коли дитина не лише засвоює готову інформацію, а спостерігає, досліджує, висуває припущення, експериментує, моделює, працює в команді та знаходить власні способи розв’язання навчальних і життєвих задач.

Особливою подією конференції стала презентація колективної монографії кафедри початкової освіти «Стратегія і тактики професійної підготовки вчителя початкової школи», головною редакторкою якої є завідувачка кафедри, докторка педагогічних наук, професорка Ольга Федій. Зміст видання було представлено в оригінальному форматі бліц-опитування, що надало презентації динамічності, діалогічності та живого наукового звучання. Авторки монографії — Ольга Федій, Наталія Карапузова, Яна Макаренко, Юлія Стиркіна, Ольга Палеха, Наталія Гібалова, Наталія Власенко, Тетяна Мірошниченко, Людмила Процай, Юлія Кізімова, Юлія Павленко та Євгенія Починок — коротко презентували власні дослідницькі доробки, увиразнюючи їхню практичну значущість для оновлення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Кожна з доповідачок продовжувала відповідь на ключове питання: «У контексті нашого дослідження майбутній учитель початкових класів має бути готовий до…», акцентуючи увагу на різних складниках сучасної педагогічної готовності. Презентація засвідчила, що монографія є результатом системної, багаторічної, колективної науково-методичної праці кафедри та важливим орієнтиром для модернізації професійної підготовки вчителя початкової школи в умовах освітніх трансформацій, воєнних викликів і потреб Нової української школи.

Окрему увагу під час конференції було приділено практичній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Зокрема, у програмі було представлено подіумну дискусійну платформу, присвячену навчальній практиці «Педагогічне краєзнавство», яка поєднує природничий, екологічний, культурологічний та історико-педагогічний контенти. Такий напрям засвідчує важливість інтеграції теоретичної підготовки, практичного досвіду та регіонального освітнього контексту.
Завершальним духовно-ціннісним акцентом конференції стали символічні слова Григорія Сковороди, передані в листі сучасній молоді від студентів Херсонського державного університету: «Справжній університет — це не стіни, а люди, які прагнуть знань і залишаються вірними собі та своїм цінностям». Ця думка стала лейтмотивом усієї зустрічі, адже сучасна українська освіта тримається на людях, які, попри всі виклики, продовжують працювати, досліджувати, навчати й творити майбутнє.

ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Інновації в початковій освіті: проблеми, перспективи, відповіді на виклики сьогодення» засвідчила високий науковий потенціал кафедри початкової освіти ПНПУ імені В. Г. Короленка, широку мережу академічного партнерства та спільне прагнення освітянської спільноти шукати ефективні рішення для розвитку початкової освіти України.
#ПНПУ #PNPU #ПочатковаОсвіта #Конференція2026 #ІнноваціїВПочатковійОсвіті
